попускати
I -аю, -аєш, недок. , попустити, -ущу, -устиш, док. 1》 перех. Розпускати, ослаблювати що-небудь міцно зв'язане, стягнуте.
|| Робити щось менш натягнутим; відпускати, послаблювати.
|| безос.
2》 неперех. , перен. , розм. Ставати менш дошкульним, поступово слабшати, зменшуватися (про біль, неприємне відчуття, хворобливий стан і т. ін.).
|| кому, безос. Ставати легше (про фізичний або душевний стан).
|| Зменшуватися, ставати помірнішим (про мороз, спеку і т. ін.).
3》 перех. і неперех. , кому, рідше кого, також з інфін. або зі спол. щоб. Давати змогу, дозволяти комусь робити що-небудь.
|| перех. Не протидіяти чому-небудь; допускати.
|| перех. Примирятися з чим-небудь, терпіти, дозволяти щось.
|| кому. Виявляти поблажливість до кого-небудь, потурати комусь у його вчинках, діях.
|| перех. , перев. із запереч. не. Залишати без уваги, без покарання чиї-небудь погані вчинки, дії і т. ін.; прощати.
|| тільки док. , кого до чого, із запереч не. Подбати, щоб із ким-небудь не сталося біди.
4》 перех. Переставати тримати, стискати що-небудь, випускати з рук.
5》 перех. і без додатка. Добровільно відмовлятися від чогось на користь кого-небудь, віддавати щось кому-небудь. Не попускати свого.
6》 перех. , розм. Виділяти, випускати, видихати і т. ін. що-небудь.
7》 перех. , розм. , рідко. Відрощувати (бороду, вуса тощо).
8》 перех. , розм. , рідко. Давати, випускати паростки, утворювати коріння і т. ін. (про рослину).
9》 перех. Переміщувати нижче, опускати донизу.
|| Схиляти, звішувати вниз.
Попустити себе — занедбати, занехаяти себе; опуститися.
II -аю, -аєш, док. , перех.
1》 Перестати тримати, випустити з рук, упустити все чи багато чого-небудь.
2》 Відпустити, випустити звідкись усіх чи багатьох.
|| з інфін. Дозволити всім або багатьом робити що-небудь, піти кудись із певною метою.
3》 Впустити куди-небудь усіх чи багатьох.
4》 Пустити за вітром, за течією все чи багато чогось.
5》 Надати руху машинам, пустити в дію фабрики, механізми і т. ін.
6》 Утворити коріння, дати, випустити паростки і т. ін. (про рослини).
7》 Утратити, згубити (листя, пір'я і т. ін.).
8》 Вільно опустити, звісити все чи багато чогось.