попрохати
-аю, -аєш, док. 1》 перех. , чого, про що і без додатка, також з інфін. або зі спол. щоб. Звернутися до кого-небудь із проханням зробити щось, виконати якусь роботу або дати, подарувати чи позичити що-небудь; попросити.
|| тільки з інфін. Запропонувати, звеліти кому-небудь зробити, виконати щось. Попрохати благословення. Попрохати пробачення.
2》 неперех. , за кого. Поклопотатися за кого-небудь.
3》 перех. Запросити кого-небудь до себе в гості. Попрохати до столу.