поплічник
-а, ч. 1》 Товариш, співучасник в якій-небудь почесній справі, сподвижник.
|| Той, хто допомагає в якій-небудь роботі; помічник, підручний.
|| Той, хто поділяє напрямок чиїх-небудь думок, дій; прибічник, однодумець.
2》 зневажл. Співучасник яких-небудь ганебних або ворожих дій, учинків; спільник.
|| Той, хто прислужує кому-небудь, готовий допомагати в будь-яких діях, перев. ганебних; посіпака, прислужник.