Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
попліч
присл. 1》 Близько один біля одного; поряд.
2》 у знач. прийм. , з род. в. ; з оруд. в. у сполуч. з прийм. з (із). Указує на просторову близькість кого-небудь до когось.
|| Уживається на позначення особи, разом з якою перебуває хто-небудь десь чи бере участь у чомусь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: попліч


матиме такий вигляд: Що таке попліч