понівечений
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до понівечити.
|| понівечено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Поламаний, зіпсований, зруйнований.
3》 у знач. прикм. Побитий, покалічений.
|| Підірваний, ослаблений.
4》 у знач. прикм. Спотворений.
|| Порушений, викривлений, зіпсований (про перебіг, стан, розвиток чого-небудь).
|| Зганьблений, знеславлений.