Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
пониклий
-а, -е.1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до поникнути.
2》 у знач. прикм. Похилений.
3》 у знач. прикм. Полеглий (про траву, злакові).
4》 у знач. прикм. Який звисає, звислий.
5》 у знач. прикм. Пригнічений.
|| перен. Який має похмурий вигляд.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: пониклий


матиме такий вигляд: Що таке пониклий