Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
половник
I пол`овник-а, ч.
Місце, куди зсипають полову; засік для полови.
II половн`ик
-а, ч. , іст.
Феодально залежний селянин, який працював на землі феодала, віддаючи йому половину врожаю.
I пол`овник-а, ч.
Місце, куди зсипають полову; засік для полови.
II половн`ик
-а, ч. , іст.
Феодально залежний селянин, який працював на землі феодала, віддаючи йому половину врожаю.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: половник
матиме такий вигляд: Що таке половник
матиме такий вигляд: половник
матиме такий вигляд: Що таке половник