Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
полічити
-лічу, -лічиш, док. 1》 перех. і без додатка. Зробити підрахунок; порахувати.
Полічити ребра — сильно побити.
2》 неперех. Назвати числа в послідовному порядку. Полічити до десяти.
3》 перех. , розм. Помилково визнати за іншого, за інше.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: полічити


матиме такий вигляд: Що таке полічити