Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
поліцай
-я, ч. У деяких країнах, а також у дореволюційній Росії – особа, що служить у поліції, нижчий чин поліції.
|| Під час Великої Вітчизняної війни – особа, завербована з місцевого населення тимчасово окупованих фашистами районів на службу в поліції.
-я, ч. У деяких країнах, а також у дореволюційній Росії – особа, що служить у поліції, нижчий чин поліції.
|| Під час Великої Вітчизняної війни – особа, завербована з місцевого населення тимчасово окупованих фашистами районів на службу в поліції.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: поліцай
матиме такий вигляд: Що таке поліцай
матиме такий вигляд: поліцай
матиме такий вигляд: Що таке поліцай