політика
-и, ж. 1》 Загальний напрямок, характер діяльності держави, певного класу або політичної партії.
|| з означ. Напрямок діяльності держави або політичної партії у тій чи іншій галузі у певний період.
|| Події та питання внутрішньодержавного і міжнародного суспільного життя.
Брудна політика — нечесність, брехливість та інші подібні методи досягнення мети.
Антиінфляційна політика — державні заходи, які регулюють грошовий обіг та грошову масу, стримують непомірне зростання цін.
Валютна політика — сукупність заходів і форм, що здійснюються державними органами, центральними банківськими та фінансовими установами в галузі валютних відносин.
Грошово-кредитна політика — заходи, які здійснюються в галузі грошового обігу та кредиту; грошова політика.
Інвестиційна політика — а) загальнодержавні принципові рішення та заходи, що визначають напрями використання капітальних вкладень; б) частина загальної фінансової політики підприємства, яка полягає у виборі та реалізації найбільш вигідних шляхів розширення та оновлення його активів.
Нова економічна політика іст. — господарська діяльність Радянської держави у перехідний період від капіталізму до соціалізму, що полягала в допущенні приватного капіталу та вільної торгівлі за наявності командних висот у руках держави; неп.
Політика вільної торгівлі — скасування обмежень у зовнішній торгівлі, зокрема, протекціоністських оплат, а також кількісних обмежень.
Політика з позиції сили — користування правом сильного у відносинах однієї держави з іншими; загарбницька політика.
Товарна політика — елемент маркетингової діяльності підприємсва, який включає в себе асортиментну політику, створення нових товарів та запуск їх у виробництво тощо.
2》 перен. , розм. Лінія поведінки в чому-небудь, певне ставлення до кого-, чого-небудь.
|| Хитрий, ухильний спосіб дій, спрямований на досягнення певної мети.
3》 розм. Революційна або підривна діяльність, участь в антиурядових виступах.