Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
поліізобутилен
-у, ч. , хім. Високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ізобутилену. Застосовують як електроізоляційний та антикорозійний матеріал.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: поліізобутилен


матиме такий вигляд: Що таке поліізобутилен