полігон
-а, ч. 1》 Ділянка місцевості, обладнана спеціальними допоміжними спорудами та приладами для проведення навчальної, перев. артилерійської стрільби, а також для випробування різних видів озброєння.
2》 буд. Відкритий майданчик, пристосований та обладнаний для виготовлення збірних залізобетонних конструкцій (або їх елементів).
3》 спец. Многокутник (замкнутий або незамкнутий).
4》 перен. Місце або сфера діяльності, в яких випробовується, відпрацьовується що-небудь.