полишати
I -аю, -аєш, недок. , полишити, -лишу, -лишиш, док. , перех. , розм. 1》 Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою кого-, що-небудь; залишати (у 1 знач. ).
|| Вирушати, покидаючи тимчасово або назавжди кого-, що-небудь.
|| Зберігатися, не зникати.
Полишати за собою кого, що — а) рухаючись уперед, віддалятися від кого-, чого-небудь; б) випереджати, перевершувати.
2》 Давати можливість розпоряджатися чим-небудь.
|| на кого. Доручати комусь піклуватися про кого-, що-небудь.
|| кому. Заповідати кому-небудь щось. Полишати у спадок.
3》 Бути причиною появи, виникнення чого-небудь, спричиняти щось; залишати (у 3 знач. ).
4》 Зберігати, відкладати щось для кого-, чого-небудь; залишати (у 4 знач. ).
5》 також з інфін. Переставати займатися чим-небудь, припиняти щось робити; залишати (у 7 знач. ).
|| Відмовлятися від чогось, забувати про щось.
|| перен. Припиняти використання чогось. Полишити гніздо.
6》 Зберігати в якому-небудь стані, положенні і т. ін.
|| Не займати, не знищувати.
II -аю, -аєш, док. , перех.
Залишити всіх чи багатьох, все чи багато чого-небудь; позалишати.