Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
полеглий
-а, -е.1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до полягти.
2》 у знач. прикм. Який поліг (про трав'янисті, злакові рослини).
3》 у знач. прикм. Який загинув у бою; загиблий.
|| у знач. ім. полеглі, -лих, мн. Люди, що загинули в бою.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: полеглий


матиме такий вигляд: Що таке полеглий