поле
-я, с. 1》 Безліса рівнина, рівний великий простір.
|| перен. Великі простори снігу, льоду і т. ін.
|| Ділянка землі, що використовується під посіви. Зоране поле.
Одного поля ягода — людина, подібна до кого-небудь своїм світоглядом, характером, поведінкою і т. ін.
2》 Значна площа чи ділянка землі, спеціально відведена під що-небудь.
|| Спеціально обладнаний майданчик, призначений для спортивних ігор, змагань, посадки літаків і т. ін. Футбольне поле.
3》 Простір, у межах якого відбувається якась дія або який знаходиться у межах якоїсь дії.
Поле зору — величина простору, що його може бачити нерухоме око чи обидва ока.
|| спец. Простір, у межах якого виявляється дія якихось сил.
|| Форма існування матерії.
Гравітаційне поле — поле дії гравітаційних сил між тілами або поле обміну гіпотетичними частинками – гравітонами – між ними.
Електричне поле фіз. — форма матерії, окремий випадок електромагнітного поля.
Електромагнітне поле фіз. — форма матерії, завдяки якій здійснюється взаємодія між електрично зарядженими частинками.
Електростатичне поле фіз. — електричне поле нерухомих заряджених тіл за відсутності в них електричних струмів.
Єлісейські поля — у давньогрецькій міфології – частина потойбічного світу, де перебувають душі блаженних і праведників; чудесна країна вічної весни, вічного миру і благоденства, без хвороб, страждань.
Магнітне поле фіз. — форма матерії, окремий випадок електромагнітного поля; породжується рухомими електричними зарядами та струмами або змінним електричним полем.
Магнітостатичне поле фіз. — магнітне поле, що не змінюється в часі та створюється постійними магнітами та (або) постійним електричним струмом.
Страхове поле — загальна кількість об'єктів, що можуть бути охоплені тим або іншим видом страхування.
Фізичні поля — особлива форма матерії, посередник взаємодії між частинками речовини або віддаленими одне від одного макроскопічними тілами.
4》 перен. Можливість, умова для чого-небудь.
|| Ґрунт, основа якоїсь діяльності.
5》 перен. Поприще, сфера діяльності.
6》 Основа, на яку нанесено узор, зображення, напис і т. ін.; фон, тло.
7》 перев. мн. Смужка уздовж краю аркуша паперу, яка залишається чистою при писанні або друкуванні; берег.
8》 перев. мн. Відігнуті краї капелюха, бриля тощо; криси.
9》 геол. Родовище корисних копалин або частина такого родовища, відведена для розробки.
10》 Сукупність значень.
11》 В обчислювальній техніці: поіменована частина структури даних або запису, елемент даних.
Інформаційне поле — послідовність бітів, яка знаходиться між останнім бітом ділянки керування та першим бітом послідовності перевірки кадру.
Поле даних — ділянка носія інформації або пам'яті, яка використовується для особливого класу елементів даних.
Поле допуску — сукупність значень параметра, обмежена його граничними значеннями.
Текстове поле — основний текст документа без заголовків, рисунків, підписів під рисунками тощо.