Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
покута
-и, ж. 1》 Визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї; каяття.
2》 Покарання за вчинений злочин, провину, поганий учинок і т. ін.
3》 іст. Церковне покарання за злочини або гріхи; епітимія. Накласти покуту. Нести покуту.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: покута


матиме такий вигляд: Що таке покута