Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
покуріти
I -рить, док. Виділяти дим при слабому горінні якийсь час.
II покурить і рідко покуріє, док.
Здіймати куряву вгору якийсь час.
|| Поїхати, побігти, здіймаючи куряву.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: покуріти


матиме такий вигляд: Що таке покуріти