Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
покріпачувати
-ую, -уєш, недок. , покріпачити, -чу, -чиш, док. , перех. Робити когось кріпаком; закабаляти.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: покріпачувати


матиме такий вигляд: Що таке покріпачувати