Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
покріпачений
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до покріпачити.
|| у знач. прикм.
|| у знач. ім. покріпачені, -них, мн. Люди, яких покріпачили; кріпаки.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: покріпачений


матиме такий вигляд: Що таке покріпачений