покрик
-у, ч. 1》 Сильний, різкий звук голосу; крик.
|| Раптовий, уривчастий крик; зойк.
|| Голосний крик, що вирізняється із загального шуму.
|| Крик, вигук, який передає сильне почуття, схвильованість.
|| Голосний окрик, яким привертають до себе увагу.
|| Звернений до кого-небудь різкий крик, що виражає застереження, наказ, погрозу і т. ін.
|| Характерні звуки, що їх видають різні тварини, птахи.
2》 рідко. Те саме, що заклик.