покотитися
I -очуся, -отишся, док. 1》 Обертаючись, почати пересуватися в певному напрямі.
|| з кого – чого, на що. Звалитися.
|| на що, на чому. Упасти в непритомному стані. Покотитися зі сміху.
Хоч покотися — а) нічого немає, зовсім пусто; б) гладенько, чисто.
2》 розм. Почати рухатися (про засоби пересування).
|| Піти, побігти куди-небудь (звичайно про когось товстого або невисокого).
|| Почати швидко відступати, відходити назад (звичайно про війська).
3》 Почати рухатися небосхилом (про небесні світила).
|| Швидко полетіти, упасти (про метеорити).
4》 Почати пересуватися, переміщатися під дією течії, вітру і т. ін.
|| Почати поширюватися в просторі (про звуки, запахи і т. ін.).
|| перен. , розм. Почати поширюватися, ставати відомим багатьом (про чутки, вісті і т. ін.).
5》 розм. Почати струмувати, потекти.
II -отиться, док.
Народити малят (про овець та деяких інших тварин).