Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
покора
-и, ж. Беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги і т. ін.; шаноблива підлеглість.
|| Поступливість, слухняність, покірливість.
|| Непротивлення долі; смиренність. Тримати в покорі.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: покора


матиме такий вигляд: Що таке покора