Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
поклонник
-а, ч. 1》 Той, хто поклоняється кому-, чому-небудь як божеству, вищій силі, святині.
2》 Прихильник кого-, чого-небудь; пристрасний любитель чого-небудь; шанувальник.
3》 розм. Той, хто залицяється до дівчини, жінки.
|| Той, хто любить упадати коло жінок.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: поклонник


матиме такий вигляд: Що таке поклонник