покликати
I поклик`ати-аю, -аєш, недок. , перех. і неперех.
1》 Те саме, що вигукувати.
2》 кого, на кого і без додатка. Звертатися до кого-небудь, кликати когось.
|| Згадувати когось, відгукуватися про когось.
II покл`икати
-ичу, -ичеш, док. , перех. і без додатка.
1》 Словом, звуком, жестом попросити, примусити кого-небудь підійти, наблизитися, обізватися; звернутися до когось.
2》 також з інфін. Запросити когось прийти, з'явитися куди-небудь із певною метою, для виконання якоїсь справи і т. ін.
|| за кого, ким і т. ін., розм. Просити когось стати, бути ким-небудь.
3》 до чого, на що і з інфін. Звернутися до когось із закликом взяти участь у чому-небудь, залучити до виконання важливого завдання, політичної вимоги і т. ін.
|| Те саме, що призвати.