покірний
-а, -е.Який завжди підкоряється, не суперечить, поступається в усьому; слухняний.
|| кому. Який виконує волю кого-небудь, слухається когось.
|| чому. Який не може чинити опір чому-небудь, нездатний перебороти щось; підвладний.
|| Власт. слухняному, поступливому. Покірна вдача.
|| Який виражає покору.
|| поет. Який легко піддається дії кого-, чого-небудь.
|| поет. Підвладний людині.