Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
покінчити
-чу, -чиш, док. 1》 перех. (заст. ) і неперех. Завершити, закінчити що-небудь; довести до кінця.
|| Витратити до кінця.
2》 перех. (заст. ) і неперех. Ліквідувати що-небудь, позбутися чого-небудь.
|| Покласти край чомусь, припинити тривання чого-небудь.
3》 неперех. , з ким, розм. Позбавити життя, убити когось; знищити.
4》 неперех. , на чому. Прийняти якесь рішення. Покінчити життя самогубством.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: покінчити


матиме такий вигляд: Що таке покінчити