Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
покійник
-а, ч. Померла людина; небіжчик.
|| Уживається для вказівки, що той, про кого говорять, тепер уже не живе.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: покійник


матиме такий вигляд: Що таке покійник