покій
I п`окій-кою, ч. , заст.
1》 Відсутність руху і шуму; тиша.
|| Тихе, мирне життя, згода.
|| Мир, примирення.
2》 Душевна рівновага; відсутність хвилювання, турбот, тривог, сумнівів і т. ін. Не знати покою.
На покої бути (сидіти і т. ін.) — не працювати, відпочивати (бути у відставці, на пенсії і т. ін.).
Вічний покій — а) заспокоєння після смерті; б) уживається при згадці про покійного.
II пок`ій
-кою, ч.
1》 Те саме, що кімната.
Приймальний покій — приміщення у лікарні, де хворі одержують першу допомогу, де їх розподіляють по палатах.
2》 перев. мн. Пишне, багате приміщення.