покидати
I пок`идати-аю, -аєш, док. , перех.
1》 Кинути все чи багато чого-небудь, всіх чи багатьох.
|| Абияк, недбало кинути все чи багато чого-небудь.
2》 Кинути без догляду все чи багато чого-небудь, всіх чи багатьох.
|| Вирушаючи кудись, кинути напризволяще все чи багато чого-небудь, всіх чи багатьох.
|| Припинити щось робити (про всіх чи багатьох).
|| кому. Залишити все чи багато чого-небудь для когось.
3》 Кидати що-небудь
4》 безос. , розм. Вкрити що-небудь (сипом, виразками і т. ін.).
II покид`ати
-аю, -аєш, недок. , покинути, -ну, -неш, док. , перех.
1》 Вирушаючи кудись, не брати з собою кого-, що-небудь.
|| Залишати без догляду кого-, що-небудь.
|| Не класти на місце щось і т. ін.
2》 Йти від кого-небудь, позбавляючи свого товариства.
|| Йти від кого-небудь, розлучатися з кимсь, позбавляючи своєї уваги, турбот і т. ін.
|| на що. Залишати когось у тяжкому, скрутному становищі (за значенням додатка).
|| на кого. Залишаючи кого-, що-небудь, доручати комусь догляд за ним.
|| у сполуч. зі сл. сирота в оруд. та знах. в. Помираючи, сиротити.
|| Переставати підтримувати спілкування, зв'язок з ким-небудь.
3》 Вирушаючи звідкілясь, переставати там жити, перебувати.
4》 Переставати чим-небудь займатися, припиняти щось робити.
|| Відкладати вбік знаряддя праці чи об'єкт дії.
|| Залишати якусь посаду, відмовлятися від дальшого виконання своїх обов'язків.
|| перен. Забувати про щось, звільнятися від чого-небудь.
5》 Залишати після себе наслідок своєї дії, діяльності.
6》 кому, а також у сполуч. зі сл. спадок. Віддавати, передавати у чиєсь користування, посідання, володіння і т. ін. (перев. після смерті).
|| Залишати сиротами (дітей).
7》 Зберігати, відкладати, залишати що-небудь (здебільшого для когось).
8》 Вирушаючи кудись, залишати кого-небудь для виконання якоїсь роботи, певних обов'язків і т. ін.
9》 перен. Переставати виявлятися; вичерпуватися, зникати (про силу, розум, почуття і т. ін.).