Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
покарлючений
-а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до покарлючити.
2》 у знач. прикм. Який має звивини, закрути, вигини і т. ін.; нерівний.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: покарлючений


матиме такий вигляд: Що таке покарлючений