покалічити
-чу, -чиш, док. , перех. Зробити калікою; завдати каліцтва, ран (людині чи тварині).
|| безос.
|| Ушкодити частину тіла.
|| перен. Попсувати, пошкодити що-небудь.
|| перен. Знівечити, зіпсувати морально; зробити нещасним, змарнувати.
|| перен. Спотворити, перекрутити що-небудь. Покалічити мову.