поїти
пою, поїш; наказ. сп. пій; недок. , перех. 1》 Давати кому-небудь пити.
|| Давати пити чай, каву, молоко і т. ін., годуючи або пригощаючи.
|| Давати пити з чогось, підносячи пиття до рота.
|| Давати пити настої трав, коріння і т. ін. з лікувальною метою.
|| Давати пити спиртне, пригощати горілкою, вином і т. ін.
2》 перен. Зрошувати, давати вологу.
3》 перен. Наповняти, насичувати чим-небудь (запахами, звуками і т. ін.).