Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
позублений
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до позубити.
|| у знач. прикм.
2》 у знач. прикм. Який має зазублини, зубці.
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до позубити.
|| у знач. прикм.
2》 у знач. прикм. Який має зазублини, зубці.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: позублений
матиме такий вигляд: Що таке позублений
матиме такий вигляд: позублений
матиме такий вигляд: Що таке позублений