позіхати
-аю, -аєш, недок. 1》 Мимовільно глибоко вдихати повітря широко відкритим ротом і зразу ж видихати його (за бажання спати, за втоми і т. ін.).
|| рідко. Те саме, що зітхати 1).
2》 чим і без додатка, перен. Бути розкритим, показувати, виявляти глибочінь, провалля; зяяти (про отвір, печеру, рану і т. ін.).
|| чим. Обдавати чим-небудь.
3》 на що, перен. Те саме, що зазіхати.
4》 перен. Дути злегка або час від часу; повівати (про вітер).