Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
позичений
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до позичати.
|| позичено, безос. присудк. сл.
|| у знач. ім. позичене, -ного, с. Те, що взяли або дали в борг.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: позичений


матиме такий вигляд: Що таке позичений