Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
подорожній
-я, -є.1》 Прикм. до подорож 1).
|| Пов'язаний з подорожжю, з дорогою; викликаний подорожжю, дорогою.
|| Який відбувається, трапляється, зустрічається під час подорожі, в дорозі.
|| Признач. для подорожі; дорожній.
2》 Який перебуває в дорозі, який подорожує.
|| Який пересувається в одному напрямку з ким-, чим-небудь; попутний.
3》 у знач. ім. подорожній, -нього, ч. ; подорожня, -ньої, ж. Особа, що подорожує.
|| Людина, яка подорожує разом із ким-небудь; попутник.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: подорожній


матиме такий вигляд: Що таке подорожній