подоба
-и, ж. 1》 Зовнішній вигляд; зовнішність.
|| Зовнішній вигляд, зовнішність когось, що виникає в чиїй-небудь уяві, пам'яті; образ.
|| з означ. Сукупність зовнішніх ознак, що характеризують кого-, що-небудь.
|| у сполуч. з прикм. моральна, духовна і т. ін. Характер, душевний склад, сукупність чиїх-небудь внутрішніх якостей.
2》 діал. Істота.
3》 Щось схоже на кого-, що-небудь; те, що нагадує собою когось, щось.
4》 у знач. присудк. сл. Уживається в значенні: відповідає прийнятим правилам, звичаям і т. ін.
5》 діал. Потреба.
У подобі стати кому — сподобатися.