Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
подвижник
-а, ч. 1》 Людина, яка з релігійних міркувань позбавляє себе життєвих благ; аскет.
2》 Самовідданий трудівник.
|| Людина, здатна на подвиг, самопожертву для досягнення високої мети.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: подвижник


матиме такий вигляд: Що таке подвижник