податок
-тку, ч. Встановлюваний державою обов'язковий збір із фізичних та юридичних осіб (населення, підприємств, організацій і т. ін.) в державні та місцеві бюджети.
Адвалорний податок — платежі на основі фіксованої відсоткової ставки з вартості товару.
Біржовий податок — а) федеральний податок на біржовий оборот; б) місцевий податок з угод, що здійснюються на біржі.
Гербовий податок — податок на документи, за допомогою яких оформлюють різні ділові операції.
Державні податки — прямі податки, що стягуються в залежності від оподатковуваного доходу даної особи з урахування наданих їй пільг.
Зрівняльний податок — податок, що його стягують з метою вирівнювання доходів, виплат за різними видами цінних паперів.
Квартирний податок — податок, що його стягують місцеві органи влади з квартиронаймачів.
Корпораційний податок — податок на прибуток юридичних осіб, що стягується на основі податкової декларації в країнах з ринковою економікою.
Маргінальний податок — збільшення прибуткового податку, податок з додаткового доходу, який перевищує певний рівень.
Місцеві податки — податки і збори, ставки яких встановлюються представницькими органами державної влади, а податкові суми надходять до доходів місцевих органів державної влади і витрачаються ними.
Натуральний податок — податок, що його стягує держава продуктами сільськогосподарського виробництва.
Непрямий податок — податок на товари та послуги, що його встановлюють у вигляді надбавки до ціни або тарифу.
Номінальні податки — величина податків, що повинні стягуватися згідно із встановленим законом видом податків і ставок оподаткування.
Податок з обороту — податок, що його стягують у вигляді процента від вартості (ціни) товарів, що вилучається до державного бюджету при торговій реалізації цих товарів.
Податок на власність — податок на нерухомість і наявну майнову власність, що його сплачують як муніципальний податок у розмірі, пропорційному оцінці об'єкта власності.
Податок на додану вартість (ПДВ) — форма вилучення в бюджет частини додаткової вартості, яка створюється на усіх стадіях виробництва і визначається як різниця між вартістю реалізованих товарів, робіт та послуг та вартістю матеріальних витрат, віднесених на витрати виробництва та обігу.
Податок на доходи від грошових капіталів — вид податку, який може стягуватися з дивідендів, процентів, що їх отримують від акцій та облігацій, процентів із банківських вкладів, виграшів по позикам.
Податок на доходи фізичних осіб — податок, що стягується із суми сукупного доходу громадян у грошовому вираженні за минулий рік.
Податок на надприбуток корпорацій — додатковий податок на прибуток, величина якого набагато перевищує встановлені норми прибутку.
Податок на нерозподілений прибуток — податок, що стягується з нерозподіленої на дивіденди частини прибутку акціонерних компаній, страхових товариств, банків та ін. організацій-платників податків, які виплачують дивіденди.
Податок на прибуток — основний прямий податок, що його сплачують юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також філіали та ін. аналогічні підрозділи підприємств за умови, що вони мають окремий баланс та розрахунковий рахунок.
Податок на приріст капіталу — податок на доходи фізичних і юридичних осіб, що отримується від майнових угод у вигляді продажу, дарування, обміну майна, надання його у користування іншим особам.
Податок на продаж — податок, що його встановлюють у процентах до продажної вартості товарів та послуг.
Податок на фрахт — податок, який стягується з фрахту, що його судовласник отримує при вивезенні з країни експортних вантажів.
Подохідний (прибутковий) податок — основний вид прямих податків, який виплачується з доходів фізичних та юридичних осіб.
Прихований податок — податок, що його безпосередньо не виплачує споживач, але який внесено у встановлену для нього ціну.
Прогресивні податки — податки, ставка яких збільшується ступінчасто за зростання величини оподатковуваного доходу.
Промисловий податок — оподаткування підприємств, які займаються дрібним місцевим промислом в межах країни.
Пропорційні податки — податки з незмінною ставкою, що не залежить від обсягу оподатковуваного доходу.
Професійний податок — вид прямого податку, що його щорічно стягують місцеві органи влади з усіх видів підприємницької діяльності.
Прямий податок — податок, що його безпосередньо стягують з доходів або майна платника податків.
Реальні податки — прямі податки, що їх стягують з окремих видів майна.
Регресивні податки — податки, ставка яких зменшується зі зростанням величини оподатковуваного доходу.
Цільові податки — податки, що стягуються цільовим призначенням на певні потреби.