погубляти
-яю, -яєш, недок. , рідко, погубити, -гублю, -губиш; мн. погублять; док. , перех. 1》 тільки док. Загубити, згубити, втратити все чи багато чого-небудь.
|| Ненароком випустити що-небудь; упустити.
|| Перестати бачити, спостерігати кого-, що-небудь.
2》 тільки док. Частково або повністю втратити які-небудь фізичні особливості, моральні якості і т. ін.
|| Позбутися чого-небудь.
3》 тільки док. Втратити всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь, залишитися без когось, чогось.
4》 Призводити до загибелі, знищувати кого-небудь.
|| Робити кого-небудь нещасливим, завдавати горя, неприємностей.
|| Призводити до повного занепаду.
|| Даремно, марно витрачати, переводити (сили, здоров'я, життя і т. ін.); зовсім занедбувати, псувати що-небудь.
|| Морально опускатися, втрачаючи свою честь і гордість.
Погубити душу — учинити який-небудь злочин або щось таке, що є порушенням релігійно-етичних норм; скоїти смертний гріх.
5》 перен. , рідко. Призводити до провалу.