Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
погорілий
-а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до погоріти.
|| у знач. прикм.
|| у знач. ім. погорілий, -лого, ч. ; погоріла, -лої, ж. Те саме, що погорілець.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: погорілий


матиме такий вигляд: Що таке погорілий