Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
погнилий
-а, -е.1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до погнити, погнисти.
2》 у знач. прикм. Зруйнований або зіпсований гниттям; який згнив, розклався.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: погнилий


матиме такий вигляд: Що таке погнилий