погнати
пожену, поженеш, док. 1》 перех. Змусити рухатися в певному напрямку.
|| також без додатка, розм. Насильно відправити, послати куди-небудь.
|| розм. Спрямувати рух чого-небудь, повести у певному напрямку щось.
|| Рвучко, підхопивши (вітром, бурею і т. ін.), понести.
|| безос.
2》 перех. Примусити швидко бігти, їхати, йти і т. ін.
|| розм. Примусити кого-небудь швидко піти, відправитися куди-небудь із якимсь дорученням і т. ін.
3》 неперех. , розм. Швидко побігти, поїхати; помчати.
4》 перех. , розм. Почати швидко, інтенсивно рости.
|| Збільшити кількість чого-небудь, вироблення чогось.
|| Посприяти швидкому рухові, ростові чого-небудь.
5》 перех. Примусити кого-небудь залишити якесь-місце, приміщення і т. ін., піти геть; прогнати.
|| Почати переслідувати, виганяти ворога. Погнати ворога.
6》 перех. , розм. Спонукати кого-небудь до швидкого виконання чогось; підігнати.