погасати
I -ає, недок. , погаснути, -не; мин. ч. погас, -ла, -ло і погаснув, -нула, -нуло; док. 1》 Переставати горіти або світити, світитися (про світло, вогонь і т. ін.); згасати.
|| безос.
|| Ставати невидимим (про небесні світила, промені і т. ін.).
|| Темніти, меркнути, тьмяніти (про барви або що-небудь освітлене); потьмарюватися.
|| Наближатися до кінця, закінчуватися (про день, вечір і т. ін.).
|| перен. Втрачати блиск, жвавість, виразність (про очі, погляд).
|| перен. Втрачати натхнення, ставати до всього байдужим (про людину).
2》 перен. Втрачати силу вияву, слабнути; зникати, припинятися.
|| Затихати (про звуки).
3》 перен. Втрачати сили, здоров'я (про людину); вмирати.
II -аю, -аєш, док. , розм.
Гасати якийсь час.