Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
повсталий
-а, -е.1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до повстати.
2》 у знач. прикм. Який піднявся на боротьбу, підняв повстання. Повсталий люд.
|| у знач. ім. повсталий, -лого, ч. Той, хто піднявся на боротьбу, підняв повстання.
-а, -е.1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до повстати.
2》 у знач. прикм. Який піднявся на боротьбу, підняв повстання. Повсталий люд.
|| у знач. ім. повсталий, -лого, ч. Той, хто піднявся на боротьбу, підняв повстання.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: повсталий
матиме такий вигляд: Що таке повсталий
матиме такий вигляд: повсталий
матиме такий вигляд: Що таке повсталий