поволокти
-очу, -очеш; мин. ч. поволік, -локла, -локло; док. , перех. 1》 Потягти кого-, що-небудь по поверхні чогось.
|| Понести на собі когось або щось важке, великого розміру, що звичайно торкається землі.
Ледве ноги поволокти — піти дуже повільно, насилу (від старості, утоми і т. ін.).
2》 розм. Взагалі понести кого-, що-небудь кудись.
3》 Потягти за собою (перев. повільно, насилу).
4》 Повести кого-небудь за собою силоміць або переконавши.