Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
поволока
I -и, ж. , рідко.1》 Шнурок, ремінь (на взутті).
2》 Слід (від чого-небудь, що тягнеться по якійсь поверхні).
II -и, ж.
1》 Тонкий шар, наліт чого-небудь на поверхні чогось.
|| Тонка плівка, що застеляє очі.
Очі з поволокою — очі без яскравого блиску, з виразом млості, ніжності.
2》 Негустий туман, серпанок, який застилає, огортає що-небудь.
3》 У старовину – дорога привозна тканина.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: поволока


матиме такий вигляд: Що таке поволока