Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
повитчик
-а, ч. У Росії 16-17 ст. – служитель канцелярії, який відав діловодством у суді.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: повитчик


матиме такий вигляд: Що таке повитчик