повисати
-аю, -аєш, недок. , повиснути, -ну, -неш; мин. ч. повис, -ла, -ло і рідко повиснув, -нула, -нуло; док. 1》 Зачепившись, затримуватися на чому-небудь, залишатися висіти.
|| Зачепившись одягом або ухопившись за що-небудь руками, зубами і т. ін., триматись у висячому положенні.
|| Виснути всією своєю вагою або всім тілом на кому-, чому-небудь; важко спиратися на кого-, що-небудь.
|| Звішуватися, звисати від значної, надмірної ваги.
|| Спадаючи вниз, звисати (про волосся, бороду, вуса, гілки і т. ін.).
2》 Висіти, утримуючись на чому-небудь; бути прикріпленим, причепленим до чогось (про предмети).
3》 Бути розташованим, нависати над ким-, чим-небудь.
|| над чим. Виступати, видаватися якоюсь частиною наперед.
|| перен. Насуватися, наближатися (про небезпеку, біду і т. ін.).
4》 Триматися в повітрі майже нерухомо.
|| Здаватися нерухомим у повільному польоті (про птахів, літальні апарати і т. ін.) або в русі по небу (про сонце, хмари тощо).
|| Поширюватися навколо (про звуки, запахи і т. ін.). Повиснути в повітрі.