повилазити
-ить, -имо, -ите і повилізати, -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Лізучи, вибратися звідки-небудь кудись (про всіх чи багатьох).
|| розм. Вийти звідки-небудь (про всіх чи багатьох).
2》 Піднятися нагору, лізучи, чіпляючись за що-небудь (про всіх чи багатьох).
|| перен. , розм. Домогтися певного суспільного становища будь-якими засобами (про всіх чи багатьох).
3》 розм. З'явитися, показатися де-небудь, пробитися звідкись назовні (про все чи багато чого-небудь); повисуватися.
4》 Випасти у великій кількості або зовсім (про волосся, вовну і т. ін.).
Хіба (чи, що) [тобі (йому, їй і т. ін.)] повилазило (очі повилазили) — уживається як лайливий вислів, що означає: осліп (осліпла і т. ін.) чи що?, не бачиш (не бачив і т. ін.) чи що?.
Щоб (бодай, аби і т. ін.) мені повилазило (очі повилазили) — уживається як клятва на підтвердження правдивості сказаного.